+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua
Про джинсу, монетизацію, об’єктивність та інші шляхи журналістики. І каву, що найсмачніша вдома…
Вітальня » 2013 » Червень » 3 » Про джинсу, монетизацію, об’єктивність та інші шляхи журналістики. І каву, що найсмачніша вдома…
02:57
Про джинсу, монетизацію, об’єктивність та інші шляхи журналістики. І каву, що найсмачніша вдома…
Учасників виявилося понад 400
29–31 травня у Львові проходив перший медіафорум, що має доволі амбітну мету: стати центральною медіаподією України. Захід на тему: «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна?» відбувся за підтримки міжнародного фонду «Відродження».

«Прекрасні пані, поважні панове, вільне місто Львів вітає вільних людей світу», - такими словами привітав мер міста Андрій Садовий його учасників, а їх було понад 400. 46 спікерів з шести країн (Польща, Швеція, Данія, США, Росія, Україна) виступили з доповідями, взяли участь у дискусіях.


Як наголосив Остап Процик, директор ГО «Львівський медіафорум», своєрідними символами цієї події стали дві людини: Олександр Кривенко, премію пам’яті якого («За поступ у журналістиці») щороку присуджують у травні, та Адам Міхнік, головний редактор польського часопису «Gazeta Wyborcza».

Адам Міхнік
Десятим лауреатом Премії став журналіст Олексій Шалайський - нині один з керівників інтернет-проекту «Наші гроші» і головний редактор інтернет-видання DT.ua. «Для людей, які знали Кривенка, отримати премію його імені - це те саме, що отримати Пулітцера», - підкреслив журналіст.

Адам Міхнік розмірковував про те, яких журналістів потребують в молодій демократії. Аналізуючи далеко не прості реалії журналістської праці як в Польщі, так і в Україні, цей дуже досвідчений чоловік підкреслював, що сумління журналіста є безцінним, бо як лікар дає клятву Гіппократа, беручи на себе відповідальність за життя і здоров’я людей, так і журналіст має це робити. Іншого шляху немає. Яким би цинічним не видавався сучасний світ. Ще дуже впевнено висловлював думку про те, що Україна обрала правильну дорогу. Може, зараз це ще лише стежина, дуже вузька й оточена урвиськами, але напрямок її, без сумніву, правильний.

Павло Шеремета
«Усміхніться – це нічого не коштує!» - найбільш низькозатратний спосіб інтеграції! У цій депресивній та апатичній країні є тисячі приводів для позитиву!» - переконував учасників форуму перший спікер – Павло Шеремета, президент Київської школи економіки. При цьому він апелював до слів, що є гаслом Українського католицького університету: «Візьми і зроби!».

Ігор Починок
Першого дня здавалося, що всі почали керуватися озвученим девізом одномоментно. Ключовим словом дня стала «монетизація». Чи вдається традиційним медіа, що перейшли в онлайн, знаходити ефективні бізнес-моделі? Здається, не дуже. Чому? Які причини? Технологічна відсталість, відсталі методи монетизації, небажання переконувати рекламодавця. Які ж інструменти для монетизації медіапроектів в інтернеті найефективніші? Зійшлися ніби на тому, що створення унікального контенту – єдиний вихід.

«Газета має бути пристрасною», - переконував Ігор Починок, головний редактор газети «Експрес». А прибуткам газети сприяє відсутність джинси! «Джинса – це другий, після цензури, інструмент знищення демократії… Джинса – це корупція, маніпуляція, професійне рабство…» Як з нею боротися? – Високі зарплати журналістам (8-20 тис. грн), соціальні пакети (куплені 15 квартир для працівників видання за останні 10 років). Якісний контент, грамотний paywall, агресивна маркетингова політика, - ось шляхи розвитку успішного якісного видання.

Сергій Рахманін та Зураб Аласанія
Як же бути з об’єктивністю? Вона ж залишалася головним стандартом журналістики тривалий час. Тепер навіть ВВС переглядає підхід до неї. «Об’єктивність втрачається, але до неї обов’язково повернуться», - запевнив Зураб Аласанія (
Інформаційне агентство "MediaPort"). Від такої чоловічої упевненості на душі робилося трохи спокійніше – крім монетизації, мають право на життя й інші поняття.

Роман Вінтонів
Коли ж у медіаефірі форуму з’явився Роман Вінтонів (старший редактор у "The Show Time"), усе стало на свої місця: провокувати новочасних політиків «андроїдного типу» і стібатися, визначаючи рівень їх «компетентності», хлопець може.

Бесідували й на інші теми, зокрема, пов’язані з висвітленням політичних подій і заангажованістю / незаангажованістю ЗМІ у зв’язку з цим. Коли про це говорять Мустафа Найєм («Українська правда»), Віталій Лєйбін («Русскій репортер»), Павел Решка («Tygodnik Powszechny»), Зураб Аласанія та Роман Вінтонів за одним столом, то ти розумієш, що живеш у найкращій країні, бо стільки розумних чоловіків не можуть не знати, що чинити далі...

Вахтанг Кіпіані
Андрій Куликов
Пробачте за деякий скепсис… Це я під впливом Вахтанга Кіпіані. Він стверджував, що на тій території Польщі, що належала Російській імперії, ...не живуть кабани. Чого б то? Пропонував дослідити.

До речі, модерував роботу у залі Андрій Куликов. Що це означає? Це означає, що рівень організації і проведення медіафоруму дуже високий.

Трохи прикро, що місцевого журналістського люду потрапило туди небагато. Видно, не зорієнтувалися вчасно. Проте найактивніші й найпрогресивніші були.

Отже. Місто просто чудове! Чисте. Туристів – тьма-тьмуща. Форум змістовний і насичений. Кава, правда, не така добра, як удома. Але це їм можна пробачити…


Галина Шумицька, фото Ольги Павлової
та з інтернет-ресурсів

Категорія: Обмін досвідом | Переглядів: 602 | Додав: Путрашик | Рейтинг: 5.0/2


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт відділення журналістики © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них • Хостинг від uCoz
Закрити вікно пошуку