+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua

На відділенні журналістики презентували книгу патріарха філфаку Івана Сенька

20 грудня у прес-клубі молодого журналіста відбувся круглий стіл-презентація «Край карпатський очима етнолога» – обговорення науково-популярних студій доцента Івана Сенька з погляду проблем міжетнічної комунікації. Захід тривав у рамках проекту «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи».
Юрій Бідзіля
Юрій Бідзіля

Розпочав круглий стіл-презентацію завідувач кафедри журналістики, професор Юрій Бідзіля. Серед іншого він зауважив: «Закарпаття – мультинаціональний регіон, і проблема толерантного ставлення до національних меншин є дуже актуальною, оскільки від кожного з нас залежить уявлення про закарпатців загалом». До обговорення міжетнічної проблематики також долучилася доцент кафедри словацької філології Леся Буднікова. Вона коротко розповіла про словацьке відділення, якому 2019-го виповниться 25 років.

Затим Юрій Михайлович запросив до слова доцента, кандидата філологічних наук, фольклориста, краєзнавця та літературознавця Івана Сенька, який презентував свою нову книгу «Край карпатський очима етнолога». Вона складається з чотирьох розділів. Розділ І називається «Край русинів–українців», у ньому Іван Сенько пояснює походження й утвердження назв «Карпати», «Русь», «Україна», «Закарпаття», а ще в окремих статтях розповідає про будителів, письменників, публіцистів Олександра Духновича та Олександра Маркуша. У розділі ІІ – «Нація звеличення» – увагу приділено ремеслам закарпатців – вівчарству, бокораству. Розділ ІІІ присвячений народній педагогіці, яку автор книги вважає важливою у вихованні молоді. У четвертому розділі – «У нашім домі свято» – фольклорист пише про свята, заборонені в радянський період.

Тетяна Ліхтей і Леся Буднікова
Тетяна Ліхтей і Леся Буднікова

У цій книзі, за словами Івана Сенька, вміщено такі матеріали, які до 90-х років не могли бути опубліковані. Наприклад, у статті «Земля з іменем» автор з’ясовує, хто використовував таку назву й чому це було вигідно. Річ у тім, що за радянських часів «Землею без імені» називали Закарпаття, яке було маловідомим, поки край не приєднали до СРСР.

Наприкінці круглого столу-презентації Іван Сенько поділився планами на майбутнє: «Мої батько й мама були дуже мудрими селянами. Я вважаю, що нація починається з сім’ї. Наступна книжка – про мою сім’ю – майже готова. Коли батьки ще жили, у мене не було можливості записати, зафіксувати мелодії пісень, які вони співали. Тому маю зараз дві проблеми: перша пов’язана з відновленням по пам’яті мелодій пісень, а друга – фінансова».

На презентацію нового видання Івана Сенька завітала й доцент кафедри словацької філології Тетяна Ліхтей. Вона поділилася спогадами про роботу Івана Михайловича на факультеті та зауважила, що саме завдяки йому кафедра реалізувала чимало цікавих проектів. Привітала з новим виданням Івана Сенька і його колишня студентка, нині старший викладач кафедри слов’янської філології та світової літератури Марта Демчик.

Від імені голови прес-клубу Володимира Тарасюка Юрій Бідзіля нагородив Івана Сенька подякою Закарпатської обласної організації Національної спілки журналістів України.

Сюзанна Петрішко, студентка відділення журналістики.
Фото Вікторії Кенідри

Залишити відповідь

Закрити меню