+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua
Країна, з якої не хочеться емігрувати!
Вітальня » 2013 » Липень » 14 » Країна, з якої не хочеться емігрувати!
22:15
Країна, з якої не хочеться емігрувати!
Студреспубліка-2013
Багато хто прагне жити в державі, в якій панує дружня атмосфера, де люди допомагають одне одному, разом вирішують проблеми і мирно розглядають суспільно важливі питання. Мабуть, кожен любить весело проводити час, не замислюватися про якісь негаразди, жити і знати: завтра буде не просто краще, ніж сьогодні, а ще більш енергійно, весело та насичено різноманітними подіями. Країна, яка приваблює до себе значну частину людей, зокрема молодь, називається Студентська республіка Закарпаття. До неї вже п’ятий рік іммігрує все більша кількість осіб, котрі бажають відпочити від сірої буденності, знайти нових друзів і на деякий час забути про свої турботи.

Митниця Студреспубліки працює чітко
Отож протягом 4 днів у Лумшорах живе особливий народ — студреспубліканці! Це молоді активні громадяни, які разом відпочивають, займаються політичною діяльністю (вибирають мера), беруть участь у різних конкурсах: розважальних й інтелектуальних. У республіці діє єдина валюта — студік. Офіційний курс становить 1 до 1 (1 студік = 1 гривня). Цікаво, що ніхто не скаржиться на зростання цін. Продукти харчування зазвичай привозять із собою, та можна замовити піцу, хот-доги, купити чипси, арахіс, гарячі напої тощо. На території країни діє сухий закон. Винятком є лише пиво, дозволене для всіх учасників. Інші міцні напої можливі лише в одному випадку — якщо вони провезені нелегально. Аби цього уникнути, на «кордоні» стоїть охорона, котра ретельно перевіряє багаж. Валерій Митейко (головний митник Студреспубліки) запровадив систему як у аеропортах. Таким чином, нема зайвого стовпотворіння, і це значно полегшує роботу на реєстрації.

Палатка-магазин
Усі жителі країни забезпечені паспортами та спеціальними довідниками, де є необхідна інформація: план кожного дня, система штрафів, обов’язки та заборони учасників Студреспубліки, номери телефонів людей, із якими можна контактувати для вирішення певних питань: торгівля, реєстрація, харчування, спорт, ЦВК, фінанси, прокурор тощо.

В країні організована медична допомога. Також діє суд, який вирішує різні прохання студреспубліканців. Публічно відбувається засідання, в якому беруть участь представники різних команд. Також виголошується рішення, якого обов’язково слід дотримуватися. Наприклад, за те, що вночі людина заважала іншим відпочивати і розмовляла, вона повинна була протягом тривалого часу вдень мовчати. Крім цієї, розглядали й інші справи.

Охоронці - ого!
Більшість проживає у так званому наметовому містечку, а також у будинках. Під час дощу одні допомагають іншим і впускають погрітися. Хіба це не свідчить про доброзичливість жителів Студентської республіки?!

У цій країні, слід зауважити, виникають проблеми з комунікацією (технічного характеру!). Цього року не було зв’язку, тому час від часу мешканці залишали державу, щоб зателефонувати рідним. Вода, зокрема душ, є лише у будиночках, котрі дехто замовляє ще до початку поїздки. Та факт тимчасових незручностей ще більше згуртовує людей, адже потрібно знаходити спільну мову з учасниками інших команд, які забезпечені зручностями.

Ранки студреспубліканців бадьорі
Цьогорічна «республіка» на Закарпатті є найбільш чисельною за останні 5 років, адже сюди приїхало близько півтисячі людей. Як зауважують організатори, 80% осіб уперше побували на такому фестивалі. Республіканці не мають коли нудьгувати, адже кожен день насичений різноманітними подіями: вдень — численні конкурси, вночі — дискотека до 3-ої, а то й 4-ої години ранку, о 8:00 — руханка (зарядка). Єдине, що не встигають жителі — добряче відпочити. Хтось за 4 дні встигає поспати 5-6 годин, а інколи й менше.

Спортивний азарт
Також у Студреспубліканській країні протікає річка, тому всі охочі купаються та засмагають. Слід зазначити, що цей народ полюбляє активну діяльність: залюбки виконує вимоги квесту (спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань; важливим елементом є час проходження гри), грає у футбол, волейбол, футбол, бейсбол, фризбі (літаючий диск).

Жителі цієї країни — творчі особистості. Вони демонструють свої вміння в конкурсі «Закарпаття має талант», радують у фестах «Перша леді» та «Містер Студреспубліки», розмальовують один одного для «Бодіарту», жартують у КВНі. Цікавими розважальними конкурсами є «Битва екстрасенсів» та «Куб». Інтелектуальні здібності мешканців можна виявити у грі «Мафія», «ОДГ» (оргдіяльнісна гра), «Кращий студент року», «Брейн–ринг». Та не треба забувати й про політичну діяльність у цій країні. Щороку тут відбуваються передвиборчі дебати, інавгурація студентського мера та представлення магістрату.

Вечірні програми
На Студреспубліці також є радіо, яке повідомляє останні події, анонсує певні заходи. Оскільки ведучими були КВНівці, то, звичайно, не обійшлося без жартів. Тому цей вид ЗМІ багатьом покращував настрій. Ще однією подією запам’ятається Студреспубліка–2013: один із організаторів Борис Чернявський вийшов на сцену і запропонував своїй дівчині вийти за нього заміж. Глядачі були приємно здивовані і підтримали молодят.

Ось такою була Студентська республіка Закарпаття. От які враження залишилися після відвідин цієї країни у студентів-журналістів:

Валері Зенинець
Валері Зенинець:

— Я їздила на Студреспубліку від команди УДАРної молоді. Чесно кажучи, спочатку пошкодувала, шо не поїхала з філфаку, адже там усі знайомі. У своїй же єдину людину, кого я знала, була мій капітан. Та все ж таки, вже в маршрутці, дорогою в Лумшори, ми всі перезнайомилися, передаючи один одному жуйку :) Спочатку ці всі реєстрації, довгі черги, паспорти нагадали якийсь дитячий табір, чесне слово... Але у свої мегапозитивні руки взяли все веселі КВНівці. Ніколи не забуду, як почався дощ, палатки нашої команди почали мокнути, я зібрала якісь сухі речі, спальний напівмокрий мішок і побігла грітися до журналістів у будиночок. Мене «пригостили» не тільки душем, а й ліжком, в якому я поспала 2 години. Це був найкрутіший сон на Студреспубліці. Прокинулася зі сміхом, хтось на комусь спав (місця мало — людей багацько), хтось тільки прийшов з нічної дискотеки, ліхтарики під очима видавали цих сміливчиків. Зараз у мене багато радості, вражень, спогадів, нових друзів, кілька записів у щоденнику, ескізів в альбомі, які неодмінно відтворю на тканині, і в постійному режимі онлайн гімн Студреспубліки. Це чудово! Спасибі організаторам, спасибі всім, любі!

Ірина Левіна
Іра Левіна:
— Я була на Студреспубліці 2 роки тому. Не знаю, чи то сама вона змінилася, чи знайомих зараз поїхало більше, але цьогоріч мені сподобалося набагато більше. Я їздила від команди «Флот», де більшість була моїми хорошими друзями. Познайомилася з багатьма людьми. Пам’ятаю, що важливим моментом під час проходження через «кордон» було те, що розпиття алкоголю, за винятком пива, на території цієї країни заборонене. Проте у наших людей надія помирає останньою: комусь вдалося пронести міцні напої непоміченими, а комусь ні. У цій справі головне — не перестаратися: в однієї дівчини студреспубліканські митники вилучили із дна сумки коньяк, перелитий у пляшку з-під «Nestea». А «Nestea», можливо, ніхто б не відкривав і не нюхав, якби він не був так ретельно захований на дно під усі речі, та ще й надійно замотаний у рушник. У студентській країні можна було займатися чим завгодно, крім сну. Я не уявляю, як це тепер засинати в тиші; мені не вистачає того, що можна просто вийти з будиночка і почати танцювати, не вистачає цього драйву, сміху і шалених емоцій щохвилини! Здавалося б, усього 4 дні насиченого життя — надто мало, щоб звикнути, злитися з чимось. Але кожен настільки «прилип душею», що відірватися вже неможливо. Дякую всім тим, хто долучився до організації мультифестивалю і подарував мені та іншим учасникам справжнє студентське життя! Вже з нетерпінням чекаю на наступний рік!

Олександра Артюхіна
Олександра Артюхіна:

— Мені запам’яталося все! Я вже втретє на мультифестивалі, але цьогорічна Студреспубліка для мене була найкращою! Навіть погода нам допомагала! А те, що були відсутні всі новітні комунікації, — величезний плюс. Ти залишив всі переживання, проблеми, будні там, у великому місті, повністю занурившись у приємну атмосферу! Мої емоції дарували КВНівці: Тяп–Ляпівці та Бумівці, а також мої співмешканці у кімнаті — камедіоргівці. Друзі з БУМа (Руди і Диня) люб'язно погодилися мене приютити. Взагалі наша кімната була розрахована на 6–ох, але спали ми там 12–еро!
Оскільки я була в оргкомітеті, відповідала за зв'язок з турбазою, ключі, сиділа на реєстрації. Цьогоріч дуже порадувала система митниці. Не було великої черги, і це пришвидшило роботу. Радує те, що приєднуються нові люди. Дуже сподобалося радіо, яке тримало в курсі всіх подій. Були класними новини. Коротше — море емоцій! Коли проводжала своїх друзів на автобус, що віз їх у Мукачево, навіть розплакалася! Так не хотілося з ними прощатися! Буду шалено сумувати! Я отримала величезний заряд емоцій та сили на нові звершення!

До наступних зустрічей!
Зрозуміло, що 4 дні — це не так багато для того, щоб добре відпочити, проте не на Студреспубліці, адже цей час люди максимально використовують для свого задоволення, встигають звикнути один до одного. Тому потім їм важко розлучатись і повертатися додому. Так, адже Студреспубліка — це країна, з якої не хочеться емігрувати!

Андріана Кофель,
студентка відділення журналістики
Фото: Сергій Денисенко, Віктор Дьомін, Микола Романовський
із офіційної групи Студреспубліки—2013

Категорія: Фестивалимо | Переглядів: 524 | Додав: Шумицька | Рейтинг: 5.0/2


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт відділення журналістики © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них • Хостинг від uCoz
Закрити вікно пошуку