+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua
Якою може бути толерантна журналістика?
Вітальня » 2018 » Листопад » 27 » Якою може бути толерантна журналістика?
14:42
Якою може бути толерантна журналістика?

«Громадське радіо у твоєму місті» — проект, що здійснив подорож Україною з прямими включеннями в ефір та відкритими журналістськими тренінгами.

"Громадське радіо" закликає не тільки слухати
У кожному, з обраних міст медійники облаштували пересувні радіостудії, на яких обговорювали актуальні питання регіону з представниками влади, а також знайомили слухачів із культурно-мистецьким життям краю. Проект передбачав створення понад 200 випусків. В Ужгороді в його контексті радійники ділилися знаннями, як правильно писати медіатексти про права людини, бачити приховану дискримінацію, а також як користуватися відкритими базами контактів при створенні матеріалів.

Вікторія Єрмолаєва — журналістка та редакторка «Громадського радіо» — приділила особливу увагу питанню дискримінації в ЗМІ соціально вразливих груп населення та випадкам гендерної нерівності. На прикладі провокативних заголовків проаналізувала типові прояви маніпулювання фактами про стать, національність, схильність до ейджизму (упередженостіість до людини через її вік).

Вікторія Єрмолаєва та Григорій Пирлик. Фото Ольги Павлової
«Ми часто бачимо, як журналісти оцінюють чоловіків-політиків за ефективність їхньої роботи, натомість жінок — за вбрання, у якому вони прийшли на чергове засідання», — зауважила Вікторія. Редакторка вже не один рік займається правозахисною журналістикою, свої дослідження публікує на сайті «Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці». Сьогодні заради дотримання гендерної рівності мас-медіа активно використовують слова-фемінітиви (жіночі форми іменників, на зразок: політик—політикиня, адвокат—адвокатка), які раніше не були в широкому вжитку. На думку Вікторії, ставлення до таких звертань змінюватиметься ще довго, поки фемінітиви не стануть звичними.

«Зараз працювати журналістом, з одного боку просто, з іншого — доволі важко. Тому що багато інформації вже є на поверхні — у соцмережах, коментарях високопосадовців або ж громадських активістів, тобто присутність кореспондента на події може бути не обов’язковою. Однак у такому випадку достовірність оприлюднених суб’єктивних думок потребує особливої перевірки», — додав Григорій Пирлик, редактор «Громадського радіо», ведучий програм «Київ—Донбас», «Хроніки Донбасу».

За словами Вікторії та Григорія, грубі помилки в порушенні прав людей трапляються як на публічних сторінках у соцмережах, так і в авторитетних виданнях, що підкреслює важливість обговорення цієї проблеми з колегами-журналістами та донесення цієї інформації до широкої аудиторії.

Данііл Самсонов,

студент відділення журналістики.

Переглядів: 16 | Додав: olga97brailian | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт відділення журналістики © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них • Хостинг від uCoz
Закрити вікно пошуку