Неділя, 19.11.2017, 23:19
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня Пульс відділенняРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Магістратура [12]
Дипломні / бакалаврські [0]
Різне [0]
Науковi семiнари [1]
Наші колеги
Вітальня » Пульс відділення » Науково-дослідна робота » Науковi семiнари

На відділенні журналістики відбувся черговий науковий семінар студентів-журналістів
29.11.2012, 13:12
На відділенні журналістики – студентський науковий семінар
29 листопада на відділенні журналістики у рамках навчальної дисципліни «Практикум з наукової журналістики» відбувся науковий семінар студентів, що навчаються за ОКР «магістр» та «спеціаліст». Доповіді учасників стосувалися тем їхніх магістерських та дипломних проектів, ставши апробацією запропонованих наукових ідей та оприлюдненням деяких результатів. За підсумками роботи наукового семінару буде видано черговий збірник наукових праць молодих дослідників-журналістів.

На відділенні журналістики – студентський науковий семінар
Першою була доповідь Олександри Артюхіної «Інтертекст як один із засобів інтелектуалізації журналістської аудиторії» (науковий керівник – доц. Галина Шаповалова), у якій магістрантка сміливо констатує, що людство увійшло в епоху, коли інтелектуалізація суспільства виступає визначальним критерієм соціального розвитку. «Незважаючи на те, що аудиторія виявляє меншу зацікавленість класичною літературою, філософією, образотворчим мистецтвом, міфологією, водночас значна частина суспільства захоплюється масовою літературою, «кітчем», нині можна говорити про досить сприятливі перспективи для розвитку української інтелектуальної журналістики, широко використовуючи можливості інтертексту (як одного із засобів інтелектуалізації аудиторії)», – сміливо прогнозує дослідниця.

Професор Юрій Бідзіля
Аналізуючи зібраний фактичний матеріал, сміливо дискутує з думкою упорядників книжки «Україна: інтелект нації», які стверджують, що наразі в державі відбувається «процес де інтелектуалізації українського суспільства, а нагромаджений науковий потенціал використовується не в інтересах вітчизни».

Кристина Балінт
Кристина Балінт аналізувала крайовий веб-простір у такому аспекті: «Мультимедійність як інструмент оптимізації сприйняття змісту на закарпатському інтернет-ресурсі» (науковий керівник – ст. викл. Василь Путрашик). Предметом дослідження стали засоби зацікавлення й багатоканального інформування споживача: гіперлінкові, аудіо-, відео- та анімаційні елементи медіатекстів, опублікованих на сайті zakarpattya.net.ua. Дослідниця підкреслює, що мультимедійність надає новим медіа додаткові конкурентні переваги, дозволяє розраховувати на успіх аудиторії.

Ганна Гецко
Магістрантка Ганна Гецко доповідала про «Особливості інформативної складової художньої фотографії» (науковий керівник – викл. Леся Поліха). Чи має фотографія постійні одиниці? За якими критеріями відрізнити художню фотографію від документальної? Чи може бути трагічне красивим? Чи може бути смерть красивою? Чи можна вважати інформацією ті позитивні емоції, які передаються за допомогою фотографії? Ці практично невирішені нині та чи й вирішувані в принципі питання стали предметом жвавого й активного обговорення учасників семінару.

Яна Козак
Про «Типові та індивідуальні прийоми оформлення у сучасних мистецьких виданнях на прикладі «Art Ukraine» та «Picame» інформувала слухачів магістратка Яна Козак (науковий керівник – викл. Леся Поліха). Дослідниця відзначає постмодерністську стильову спрямованість тримовного українського видання «Art Ukraine». Про це свідчить прагнення не тільки виділитися серед конкурентів засобом унікальної акциденції, але й максимально урізноманітнити кількість прийомів всередині одного видання. Двомовний італійський художній журнал «Picame» належить до стилю «нова фактурність», що передбачає відмову від серійності, системності та однотипності принципів оформлення видань, характеризується прагнення до змін, актуальним стає і сам процес зміни стилю. Це індивідуальний і разом з тим типовий журнал. Висновок дослідниці такий: в обох аналізованих художніх виданнях переважають типові ознаки – текстова структура композиції, навігація та розміщення елементів оформлення. «Постійно змінюючись, можна залишатися самим собою» (Невілл Броуді, англійський дизайнер, оформлювач журналу «The Face») – цей своєрідний лозунг постмодернізму імпонує й нашій дослідниці.

Доцент Ярослава Шебештян
«Текстове наповнення побутової телереклами» досліджувала магістранта Ірина Крупко (науковий керівник – доц. Володимир Тарасюк). Метою дослідниці було з’ясувати, яким чином вербальна складова доповнює візуальний та аудіальний ряди. Стверджує, що в українських рекламних роликах текстова складова найчастіше коментує те, що демонструють на екрані. Щоправда, дискусії виникли щодо розуміння поняття побутової реклами. Це реклама товарів широкого вжитку? А реклама автомобілів, пива, до прикладу, побутова? У подальшій роботі над виконанням магістерської роботи студентка має обдумати цю проблему.

Доцент Галина Шаповалова
Каріна Лайкун досліджує формально-змістові особливості авторської колонки як форми журналістської творчості у крайових часописах «Закарпатська правда» та «Старий замок «Паланок» (науковий керівник – викл. Яна Зизич). У подальшій своїй роботі студентка запланувала порівняти авторську колонку з блоговими матеріалами? З’ясувати, що є спільного, відмінного.

Про «Формування іміджу України на російських інтернет-сайтах у період виборчої кампанії» доповідала Вікторія Лисюк (науковий керівник – викл. Віталій Завадяк). Студентка робить висновок, що Росія набуває дедалі агресивніших рис щодо України, інформаційний простір перенасичений матеріалами негативного змісту, провадиться свідоме формування негативного іміджу України. Проте якщо порівнювати два російські ресурси «Russ.ru» та «Лента.ru», то критика України на другому є конструктивнішою, а ставлення до нашої країни відповідно толерантнішим.

Доцент Галина Шумицька
Яромир Лобода працює над творчим дипломним проектом (створенням сайту, орієнтованого на висвітлення футбольної тематики (науковий керівник – ст. викл. Василь Путрашик), тому під час семінару розмірковував над змістовим наповненням такого ресурсу. Студент сам є професійним футбольним гравцем, тому вболіває за успіх праці подвійно!

В. о. доцента Василь Шаркань
Яна Мийсарош досліджує «Специфіку змістового наповнення журналів для дітей у контексті пропагування моральних цінностей на матеріалі журналу «Професор Крейд» (науковий керівник – доц. Ярослава Шебештян). Дослідниця підкреслює, що цей журнал має чітко розроблену рубрикацію, яка створює навігацію журналу та певним чином допомагає зрозуміти тематику видання, а поширене вживання пестливих слів, звуконаслідувальних сполук, авторських неологізмів наближує журнал до читача, забезпечує гарний настрій та бажання пізнавати нове.

Габріелла Руденко
Габріелла Руденко аналізує «Конфлікт прекрасного і потворного у сучасній соціальній фотожурналістиці на прикладі робіт Діани Арбюс» (науковий керівник – викл. Леся Поліха). Чи вирішуваний цей конфлікт? Чи може потворне бути показане як прекрасне? Чи все потворне є потворним? Ці та інші запитання до дослідниці продемонстрували зацікавленість темою дослідження. Та й сама постать Діани Арбюс є дуже суперечливою, трагічною, як і її роботи. Одні можуть годинами розглядати її фотографії, інші намагаються якомога швидше закрити альбом. Очевидно одне: творчість Діани Арбюс мало кого залишає байдужим.

Роман Сов’як
Роман Сов’як виступив з доповіддю на тему «До проблеми термінологічного окреслення поняття «інвективна лексика» (науковий керівник – доц. Галина Шумицька). Магістрант наголосив на тому, що за останній час українська мова різко демократизувалася, звільнилася від жорстких пуристичних рамок, оновила свій лексичний і фразеологічний склад, інтернаціоналізувалася та динамізувалася. Замість нормативного стандарту на передній план виходить стихія живої мови, неконтрольованої цензурою. Саме тому є потреба у дослідженні вживаних інвективних одиниць. Проте першим кроком має бути впорядкування термінології, оскільки спостерігаємо певну її плутанину, у вітчизняних мовознавчих працях зокрема.

Марія Черничко
Магістрантка Марія Черничко досліджує «Мовно-стилістичні особливості політичного рекламного тексту виборчого періоду 2012 року» (науковий керівник – в. о. доц. Василь Шаркань). Базою емпіричного матеріалу стали агітаційні телеролики чотирьох політсил: «Партії Регіонів», «Батьківщини», «Нашої України» та «Удару».

Юлія Юрковецька розмірковувала про «Вияв діалектичної єдності об’єктивного і суб’єктивного в журналістській творчості на матеріалі журналу «ШО» (науковий керівник – доц. Ярослава Шебештян). Дослідниця зауважує, що суб’єктивність та об’єктивність – категорії, що завжди будуть знаходитися у тісному взаємозв’язку. Антиномія їх полягає у тому, що об’єктивним (правдивим) журналіст ніколи не зможе бути без суб’єктивності (упередженості). Це зумовлено багатьма чинниками – від особистого, суб’єктивного інтересу працівника ЗМІ до конкретної теми, до оперування конкретними, обраними за якимось суб’єктивним принципом фактами для відтворення об’єктивної дійсності.

Галина Шумицька, доцент кафедри журналістики,
фото Габріелли Руденко

Категорія: Науковi семiнари | Додав: Путрашик
Переглядів: 614 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/6


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz