Четвер, 18.01.2018, 20:04
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня Пульс відділенняРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Віч-на-віч [20]
Наші колеги
Вітальня » Пульс відділення » Наші інтерв’ю » Віч-на-віч

В’ячеслав Рябічев: «Крім роботи, мене захоплює моя сім’я…»
12.11.2012, 13:17
В’ячеслав Рябічев
Відділення журналістики УжНУ часто тішить студентів цікавими гостями. Цього разу вони завітали із Швеції та Києва, аби поділитися власним досвідом. Нам удалося поспілкуватися з доцентом кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету ім.Т.Шевченка, кандидатом фізико-математичних наук – В’ячеславом Львовичем Рябічевим.
 

  • Ви закінчили факультет кібернетики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Чому навчаєте студентів-журналістів?
– На початку, а саме 1996 року, я вчив студентів користуватися Windows, офісними пакетами, пізніше мої учні стали більш підготовленими, і можна було давати їм для вивчення складніші продукти зображення, наприклад, Photoshop, QuarkXPress, Web-to-Print, Pagemaker. У наш час стрімко розвиваються соціальні мережі, працівники ЗМІ вийшли у веб-світ, тобто виникла необхідність виховувати плеяду журналістів інтернет-видань.
  • На форумі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка ми читали чимало хороших відгуків про Вас, тож Ви підтримуєте добрі та дружні стосунки з студентами. Як вдається розмежовувати ділове та особисте?
– З нашими студентами важко бути суворим, я їх завжди жалію та намагаюся знайти спільну мову. Після 2-го курсу вони самі обирають, куди хочуть іти: на пресову журналістику, на телебачення, чи до мене (інтернет-журналістика). Я дуже радий, що у мене завжди є повні групи студентів, які обирають саме цей напрям. Я викладаю у них 4 семестри, знаю вже кожного з них, і часто наше спілкування стає неформальним та дружнім. Це допомагає мені в роботі з ними, тому суворого викладача з мене, мабуть, не вийшло.
  • Уже понад 15 років викладаєте в університеті, невже Вам настільки подобається ця робота, щоб не прагнути чогось нового?
– Так, уже 15 років викладаю. Але ж студенти змінюються з року в рік, вони всі різні, по-своєму унікальні, тому сумувати мені не годиться. Та й сама інтернет-журналістика активно розвивається: ми вже говоримо про ноутбуки, нетбуки, планшети, мобільні сервіси та смартфони… Змінюються і технології, отже, не доводиться говорити кожний рік про одне і те саме, мені завжди цікаво.
  • Чи можливо самотужки опанувати курс інтернет-журналістики?
– Звичайно. Існує безліч підручників, де детально можна ознайомитися з 35 основними командами для повноцінного програмування, яке ми звикли бачити. Всі програми відкриваються будь-яким браузером, отож їх легко можна опановувати самотужки.
  • В’ячеславе, крім викладацької роботи, чим ще займаєтеся? Можливо, маєте якісь захоплення у житті?
– Крім того, що я викладач, я ще відповідаю за інтернет, локальні мережі та електронну бібліотеку університету, а саме за її наповнення студентами, викладачами та мною особисто. Це те, що стосується роботи. Крім роботи, мене захоплює моя сім’я. У мене 2 дітей: доньці – 15 років, а сину – 2,5. Ми проводимо весь вільний час разом, відпочиваємо, займаємось сімейними справами.
  • Чи планує Ваша донька пов’язати своє життя з журналістикою?
– Вона добре володіє іноземними мовами… Ще не знає, який фах обрати. Але якщо захоче вивчати журналістику, то я її в цьому підтримаю.
  • Як Ви вважаєте, чи успішно в наш час розвивається інтернет-журналістика?
– Її розвиток не є аж таким стрімким, тому що лише третина українців мають вільний доступ до інтернету, отож подача та отримання інформації не є оперативними, але майбутнє є, адже прогресивно розвиваються технології. Якщо на початку були тільки електронні копії паперових інтернет-видань, то зараз вже існують повноцінні веб - сайти, які нічим не поступаються друкованим виданням.
  • На Вашу думку, легко молодому журналісту влаштуватися на роботу в інтернет-видання?
– Я думаю, що не складно, адже можна працювати як у веб-порталах, так й успішно виконувати журналістську роботу в онлайн-версіях багатьох видань. Якщо ти професіонал у своїй сфері, то твій талант та працелюбність завжди користуватимуться попитом у працедавців.
  • Ви вперше на Закарпатті? Як Вам наш край?
– Так, я вперше у вашому краї. Закарпаття дуже приємне, це такий своєрідний мікст різних культур: з одного боку Словаччина, з іншого – Угорщина, дуже швидко змінюються картинки. Багато чого здивувало, а саме те, що після 7 години вечора вже дуже мало людей на вулицях, особливо в центрі міста. Вчора, наприклад, поверталися додому о восьмій годині, і маршрутки вже не їздили, хоч це ще зовсім не пізно. Також вчора ми виїхали трохи за місто та з’їздили на кордон, і я помітив, що у вас тут такі самі проблеми з рухом, як і у Києві, незважаючи на те, що місто маленьке. Але взагалі у вас тут дуже гарно: завжди обрій видно, мені тут подобається…
  • Дякуємо за розмову, В’ячеславе, будемо раді бачити Вас ще раз на Закарпатті!
– І вам дякую, неодмінно завітаю ще раз до УжНУ. Успіху в журналістських починаннях!

Розмовляли Катерина Горняк та Аліна Рущак,
студентки відділення журналістики
Фото Лесі Поліхи
Категорія: Віч-на-віч | Додав: Медіа--admin
Переглядів: 213 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Категорії розділу

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz