Субота, 18.11.2017, 03:10
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня Пульс відділенняРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Ece про все ’2012 [3]
Ece про все ’2011 [4]
Орфпрактикум + Теорія і практика журн. творч. [12]
Ece про все ’2013 [9]
Наші колеги
Вітальня » Пульс відділення » Гостримо пера » Ece про все ’2011

Хто ти їй?
17.05.2011, 20:01
Надщербнута, як старий кухоль, висушена, як рушники на сонці, залякана, як маленька дитина. Стомлена, змучена, хвора.

Тепер вона стала такою.

Через тебе, українцю. Ти ж бо встромляєш ножа їй у легені, прокручуючи його десятки разів, ти ж бо випускаєш у її вершкове небо клуби чорного диму, ти відвертаєш погляд від її щирих очей.

Тобі не соромно зраджувати її і зраджувати їй? Не встидно тобі заляпувати кров’ю її білосніжне тіло? Ти говориш їй, що любиш. Промовляєш єлейним голосом із пістрявих екранів, виписуєш красивим почерком на стінах, дорогах, на серці, розбавляєш її кров разом із напівфабрикатами.

Говориш, кричиш, волаєш про патріотизм, готовий перегризти горлянки і викинути не одну сотню гривень, щоб тобі повірили інші. Однак не робиш нічого, щоб тобі повірила вона. Українцю, про любов не волають. 

Мовчиш? Боїшся правди? Впізнаєш себе?

А ти не бійся. Просто припини пропалювати їй легені і обпалювати коси, заглянь у її волошкові очі, згадай і усвідом, де ти і хто ти! Ти – українець, ти єдиний для неї, ти той, від кого вона ніколи не відцурається, кому не зробить боляче. Не кричи про любов до неї, не пиши про любов до неї, не співай про любов до неї – люби її. Тримай її – за руку і в серці.

Тільки тут найчистіші дощі і найглибше небо. Тільки тут ти дихатимеш на повні груди і ловитимеш життя руками і ротом. Тільки тут тобі всміхатиметься кожен міліграм повітря. 

Українцю, добре подумай, що для тебе важливіше – усвідомити й прийняти чи цуратися й надалі.
Катя Брижань,
студентка відділення журналістики
Категорія: Ece про все ’2011 | Додав: Путрашик
Переглядів: 455 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1


Усього коментарів: 1
1  
мені дуже сподобались слова: "Тільки тут найчистіші дощі і найглибше небо. Тільки тут ти дихатимеш на повні груди і ловитимеш життя руками і ротом. Тільки тут тобі всміхатиметься кожен міліграм повітря"
ok
я подумала про своє маленьке село. про маму.
бере за душу)

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz