+380 (312) 64-32-46 kaf-journal@uzhnu.edu.ua
Буряк
Вітальня »
З нової книги Володимира Селіванова
«Universum» («Всесвіт»):


«Бути в іронічному дискурсі – шапку знімати перед потягом вічності. Зʼїсти окраєць дідівського хліба. Яблуком витерти погашені губи. Намалювати в траві вродливий вареник. Сіль розкидати в заглибини совісті. Мандрувати переболеним степом. Кошик балощів закинути в небо. Сказати любові «ні», коли віршеві хочеться їсти…» (с. 25)
* * *
«Коли ти розглядаєш своє тіло, жабеня цноти плаває в погрудді національних чеснот. Твоя вагітна постава кришиться на сексуальну відвертість недосконалості етносу. Віконниці сумніву зачиняються для вчорашніх троянд. Нумо, гасити світло! Дружба приходить тричі. Півглека цноти ми відпили. Півглека лишили сусідові. До зради іще не дійшли. Чумаки на столі зачерствіли…»    (с. 223)
* * *
«Пташка тіла ніколи не розкривається до кінця, поки й помре. Розкриття – самогубство… Тому й квіти так рано помирають. Мабуть, це є поезією цноти. Навіщо? Ви скажете… Через тисячоліття. Може… Я відповім…» (с. 292)
* * *
«Жінко, що розгрібаєш сніг Всесвіту. Коли вулиці твоїх бажань пахнуть теплим листям, коли листя твоєї любові ледь-ледь дихає відлигою, тоді світ мовчить як скрипка, щойно склеєна майстром після чергового падіння в Нікуди, або після падіння у геніальність. І щось відбувається з нами після цього усього, тому що дощ стає папером, а ми, хлопчаки, цибенимо по ньому сечею минулих розваг. Пишемо великі літери буття з незрозумілої абетки предків. А бабусі, які проходять поруч, раптом молодіють на  три тисячі днів і ночей, повертаючись до перших своїх обладунків до нашої ери. І ніщо тоді не може зупинити земної любові. У ту мить зачинаються наші найкращі генії роду. Руді і біляві. Чорні і сірі. А мужчини володарно сплять, усвідомивши велич того, що здійснили…» (с. 118)

Колектив кафедри журналістики УжНУ глибоко сумує з приводу смерті професора кафедри журналістики факультету систем та засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету, директора Інституту журналістики Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), члена національних спілок письменників та журналістів України, лауреата літературної премії ім. Валерʼяна Підмогильного, автора низки поетичних, прозових та наукових книг Володимира Дмитровича Селіванова (Буряка)  та висловлює щире співчуття рідним і близьким покійного.
Вічная пам’ять...
Сайт відділення журналістики © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них • Хостинг від uCoz
Закрити вікно пошуку