Понеділок, 19.02.2018, 05:47
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Вересень » 16 » Врятуйте «крихітну рабиню»
22:59
Врятуйте «крихітну рабиню»

Єлізавета Зеленюк
Якщо минулого року над студентами дамоклевим мечем нависали питання на кшталт «Що на завтра вчити?» чи «Ти підготувався до практичної?», то на сьогоднішній день пріоритети дещо змінилися. Перечепившись язиками в одному з численних гуртожитських коридорів, спудеї тепер з виразом відчайдушної надії зазирають одне одному у вічі та задають «питання всього життя»: «У тебе є інтернет?». Дійсно, у гуртожитку №4 уже як два тижні «інтернетодефіцит».

Справа в тому, що колишній інтернет-провайдер, який регулярно постачав половину кімнат «дозою» мегабайтів, вирішив зробити крок назустріч майбутній професії і покинув нуртуюче студентське містечко. Тепер моїм друзям нічого не залишається, окрім як проковтнути біль втрати та ревно очікувати приходу нового «месії». Звісно, пошук інформації для наукової діяльності не став цілком неможливим. Якщо засісти у читальному залі та сумлінно «пополювати», то врешті-решт розкішний делікатес під назвою Wi-Fi вдасться вхопити за хвостика. Але наші студенти, варто визнати, люди принципові. Як сказав Т. Шевченко: «Теплий кожух, та не на мене шитий». Незважаючи на якісний ремонт у читальному залі, своїх рідних кімнаток мої друзі ніколи не покинуть. Скоріше завалять практичну, ніж з «корабля» втечуть.

Особисто мене ситуація влаштовує. Так, ми перестали дивитися фільми жахів вночі, але не буває ж горя без добра. Я помітила, що тепер, замість лавірування серед просторів ВКонтакте, мої друзі почали приділяти більше часу творчості. Окрім того, вони створили власну інтелектуальну гру – «Назви предмет на букву «к», який влізе у трилітрову банку». Та й це ще не кінцевий акорд. За ці два тижні я дізналася, що зовсім не така погана, якою собі здавалась. Виявляється, я чесна, добра, благородна людина. З флешкою-модемом.

Та, котру треба рятувати
Єдиний негативний бік у цій історії полягає в тому, що я щиро шкодую свою чорняву крихітку «Київстар». Щоб не назвати її «повією», скажу, що вона - «рабиня». Адже з самого порога у мене починають прохати «дати» її. У чужі руки, для механічного використання. А моя маленька, до речі, тягне від сили 30 кілобайт. Тобто, сторінку ВКонтакте вона завантажує в середньому за 20 секунд. Флешка-модем – це мов йти від Дастора до вул. Корятовича пішки, а Wi-Fi – сісти на бистрохідну торпеду-маршрутку. Вдвічі дорожче, але варте того.

Кожен день мій модем відкриває друзям метафізичні ворота до чарівної «країни Оз», де вони розглядають фотографії, мов картини у Луврі, де спішно переписуються з коханими безграмотними односкладними реченнями. Мені свого часу без мережі не шкода, але бідну флешку день у день отруюють вірусами, а потім впрягають у плуг і примушують орати заради нісенітниці, наче вона кріпацька кобила.

Будь ласка, врятуйте мою «крихітну рабиню», підключіть до кімнат гуртожитку № 4 Wi-Fi.




Категорія: Студенти | Переглядів: 413 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz