Понеділок, 23.10.2017, 00:34
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Червень » 5 » Улюблена п’ятниця
22:05
Улюблена п’ятниця

Ірина Можарович
П’ятниця... А що може бути краще? Приходиш із пар, складаєш у свій улюблений чемодан (про який я так давно мріяла) брудні речі, різні коробки, банки з-під їжі, яку тобі ще в неділю приготувала «рідна», і йдеш додому. Домівка, рідне село, що Боронявом зветься, люди привітні, квіти, ліжко, кішка, сім’я, друзі – та ніщо краще й бути не може.

Пам’ятаю, ще перед тим, як кудись вступати, я завжди мамі казала: «Чим подалі від дому», а тепер уже від неділі ледве чекаю свою улюблену п’ятницю.

Кожної п’ятниці приходжу додому наче в рай: прибрано, чисто, пахне щойно звареним супчиком та домашнім хлібом, весь холодильник забитий їжею (ще й солодощі десь там є сховані). Як кажуть, їж, що душа бажає. Мама чекає з нетерпінням.

Солодкий сон, якого мені завжди так не вистачає. Зранку мама приготує каву в ліжко, запитає, як у мене справи, як навчання, і я відповідаю, що ВСЕ ДОБРЕ (хоча інколи буває й недобре).
А в гуртожитку що? Нічого! Заходжу в кімнату - капає зі стелі, стіни відлущені, чекають мене там лише таргани, яких я так боюся, в холодильнику наче миша повісилася – пусто, ой, ні, брешу, є десь там, у самих закапелках, сало, якому десь півроку.

Увечері у гуртожитку кожного дня «не без празників». Крики, писки, гульки не дають тобі заснути. Ніхто не запитає, як у мене справи, чи не болить мене щось. Всі навколо якісь нудні, злі, насміхаються, завжди всім щось треба, примушують робити те, що не подобається, вбивають морально...
 
Усі вічно розказують про свої проблеми та негаразди, «тиснуть на емоції», сваряться, навкруги лише негатив, не відчуваю позитиву. Його так не вистачає.

Інколи в мене у душі щось ниє, ниє так, ніби я когось вбила. Ні, я не вбивця, просто щось мучить, можливо, це совість… Можливо, через те, що інколи не готуюся до пар, не роблю заплановану ще колись роботу, можливо, через те, що поруч немає близьких людей, а може, це Боженько мене так карає за щось зроблене або незроблене!?!

Отже, сім’я – це єдині люди, які ніколи не будуть сміятися з тебе. Сім’я ніколи не зрадить, ніколи не принизить. Сім’я – це там, де добре, де я відчуваю себе комфортно. Сім’я – це єдиний дружній круг, у якому я завжди знаходжу любов та повагу.

P.S. Коли читала цей матеріал своїй мамі, вона мені сказала, що я народилася в п’ятницю. Може, тому він і є мій улюблений день?! :)


Категорія: Студенти | Переглядів: 486 | | Рейтинг: 2.7/3


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz