Субота, 18.11.2017, 03:04
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Травень » 5 » Свята данина
21:05
Свята данина

Надія Вишневська
Є церкви як супермаркети: мають свої ритуальні прейскуранти, в них діють ті ж закони економіки і маркетингу. І церковний менеджер обов’язково вимолить, відспіває, освятить, обвінчає й похрестить – за гроші. Десь дорожче, десь дешевше – залежить від того, районний центр це чи село.

Українські журналісти якось, було, підрахували, що українець-вірник в середньому за життя витрачає на церкву від 9 до 33 тисяч гривень. Вінчання може в тисячку вилитися (у деяких інтернет-джерелах навіть вказували суму 3 500 грн), хрещення – до двох-трьох сотень, освячення автомобіля чи квартири – 100–400 грн. А ще – заїзд на територію храму, відео- й фотозйомка. Молебень за упокій чи здоров’я – до десяти гривень за кожен, а то й більше доведеться викласти. Як у батюшки на лобі зірочка заіскрить – ціна тут-таки зросте. Дорожчає в країні молочко, цукор, хлібчик, газ, вода, то з ними – й церковні послуги. Ринок усюди диктує свої правила. А українська душа святої халяви хоче.

Бо як десь не заплатиш, думають наші люди, то кипіти тобі юшкою в котлі пекельнім. От на таких переконаннях і заробляють шахраї. Й одне діло – добровільні пожертви, подяки, каблучки й золоті ланцюжки на ниточках біля ікони. Зовсім інше, коли це як манікюр у салоні зробити: тобі – благодать, ти їм – гроші за послугу. І це при тому, що церква вважається неприбутковою організацією і до держскарбниці нічого не сплачує.

Релігійні лавки діють при більшості наших святинь. У духовних крамницях – духовний бізнес. Треба історію заснування храму – монахині шлють купувати книжечку до лавки. Потребуєте молитовники – туди ж. А до всього іншого аксесуарів придбати можна – свічечки, квіточки, хрестики, іконки... І не забути про амброву «пахучку» в машину – Бог у салоні автомобіля має відчувати благодатні запахи.

Хоч є й зворотний бік медалі – не всі священнослужителі гребуть капусту. Одні шукають меценатів, аби реставрувати чи побудувати храми. Мають у дарунок, як самі акцентують – від Бога, – іномарки, розкішні апартаменти, вдосталь харчів... Проте око за око – презенти не лише приймати можна. Політичній силі за «підтримку» треба платити.

Інші ж ледве животіють. Утримувати треба святиню, монахів, сплачувати за комунальні послуги, окремо – витрати на священика. А ще город, корови, свині, кури... В Англії, Німеччині, Італії та деяких інших європейських країнах кожен вірник сплачує офіційний податок на утримання церкви. У нас храм існує завдяки благодійним внескам своїх прихожан. Священики кажуть, що грошей брати не хочуть. Мовляв, люди самі себе привчили за все платити.

Духовна криза вдарила по оспіваних священнослужителями духовних цінностях саме в той момент, як церква ступила на велику шахівницю. А експерти кажуть, усі негаразди в Україні через віросповідання, а саме – православ’я. У міжнародному дослідницькому проекті «Світовий огляд цінностей» (World Values Survey) пишуть, що найкраще реалізовують себе саме протестантські держави. Аргументують тим, що в таких суспільствах цінують насамперед самоствердження в особистому й професійному житті. Найменше ж прагнуть, як дослідили вчені, самореалізуватися православні народи. В Україні прихильників цього віровчення – понад 80 %.

Готові скільки завгодно платити за своє спасіння? То купіть уже собі Духа Святого. Такий «улюбленець» дешевше обійдеться – їсти, як котик чи песик, не просить, не хворіє, гуляти в березні не проситься, каструвати не треба. Та й «святе» завжди під боком.
Старий Замок «Паланок». – 2012. – № 12
Категорія: Наші випускники | Переглядів: 409 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 1
1  
Віра завжди була, безперечно, однією з найбільш впливовіших сил, які мала колись людина.
Нею маніпулювали, перефразовуючи ключові слова заради власної користі.
Через неї помирали сотні тисяч і помирають сьогодні...
Та Віра повинна бути не на Корзо в церкві, а в середені кожного з нас!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz