Неділя, 19.11.2017, 23:18
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Серпень » 30 » Summertime Sadness
07:03
Summertime Sadness

Алла Ганненко
У цій історії не буде розповідей про поїздку до Туреччини, трешових ночей на березі Середземного моря, цілої шафи найдорожчих суконь… Буду лише Я, мінус 2 кілограми, декілька обожнюваних мною подруг, нові зустрічі, котрі вже закарбовані в пам’яті і … божевільні думки, від котрих я стаю схожа на бездушну тушу.

Здається, це було так давно… Тепленький червень з холодними ночами і сесія, яку я незграбно намагалася скласти. Але не так сталося, як гадалося! Я взяла відпустку за свій рахунок – і ці страшенні муки за мить опинились на вересневому календарі.

Ви не повірите, але я це зробила! Займаючись у тренажерному залі і спостерігаючи за дівчатками з ідеально підтягнутими сідницями, я не втекла, розплакавшись, додому, а з гідністю взяла до рук гантелі і почала висмоктувати з них силу волі. Пишаюся собою!

Липень був гарячим, але ночами я тремтіла під ковдрою, бо ж ти зника потроху. Вже не сниться, що ми ідеальна сім’я… «Нам вже за сорок… А за вечерею ти не випускаєш моєї руки зі своєї… Дивишся на мене так, як тоді, як вперше… Після чого кохаємось як підлітки». Чорт забирай! Ти забрав усе з собою!

Чудова засмага, коротенькі шортики і ніжки, намазані лосьйоном, вабили очі справжніх чоловіків… А ми, як ті дівчатка з вищого світу, розмовляли про ідеальне життя. Я б це назвала періодом «застою». Хоч «відлига» наступила скоріше, ніж я гадала, і подарувала дивовижний день.

Пролунав дзвіночок від корішки: «Збирайся: через півгодини заїду за тобою – їдеме у Мукачево". Ця спонтанність трохи мене спантеличила, але я не втратила тями і швиденько одягла коротеньке плаття. Ми гадали, що "вона хотіла жити на Манхеттені, а жиє у Ракошині", – це найгірше. Але НІ!

Хлопці з голим пупцем, вдягнені у коротенький топік, – таке можна побачити тільки у Мукачеві... Тільки у Мукачеві філія МІЛІЦЕЙСЬКОЇ академії знаходиться в одному дворі з дитсадком.

О 7-ій вечора повернулися в Ужгород. Через годину опинилися на кар’єрі втрьох - Я, Олька і наша корішка з Великих Лучок (Даніела). Лежачи на покривальці, підняли три погарчика пива по 6 гривень і випили "За нью-йоркську біржу". Після чого з’їли по бутіку, трішки оголилися і залізли до водиці. Зрозумівши, що вже майже темно, ми зібрались і потихеньку пішли до Радваночки викликати таксі. Поки ми дійшли, то нас просто зґвалтували комари. Але не все так і погано! Адже весь цей час нас супроводжував наш коханий – Стас Міхайлов. Висновок: прогулюватися по Радванці ("р-н Джіпсі Кінгдом") з морожком в руках – паскудна справа.

Серпень був емоційно забарвлений і водночас холодний як серце мого колишнього. Мої мрії ніколи не збуваються… І тут сталося чудо. Все ж таки це можливо. Здійснилась одна моя мрія, але дуже далека… ще зі школи. Шкода, що не зачепила за душу так, як я цього очікувала. Але все одно я дякую тобі, Боженьку. А то я вже гадала, що мрія – це суб’єктивний об’єкт, покритий оболонкою нарцисизму.

Кілька потужних ночей, декілька днів народжень, посиденьок з дівчатами допомогли хоч на певний час забути своє ім’я і прізвище. Обожнюю забувати, хто я така! Це неймовірне відчуття!

Ну і, звичайно, одну безсонну ніч мені подарував мій милий – учетверте розіп’яв мене. Здійснилася твоя мрія – ти придбав собі Мерседес на словацьких номерах. Гарне у твого Мерседеса довге і темне волосся. Тепер ти їй будеш жбурляти щастям у вічі. Перепрошую! Не їй, а габаритним фарам.

Так захотілось подивитися у твої підлі очі і розповісти, як ненавиджу, але ти відчуєш це з часом. А я ж бо кожної ночі бажала тобі приємних снів , коли ти навіть не чув цього. Я сподіваюсь, ти більше ніколи не зателефонуєш. Ніколи – це означає, що навіть і в наступному житті!
Відчуваю, як вітерець лоскоче мої брови, хоч ще так далеко до зими і до морозів. Хтось купив собі нове авто, а я придбаю теплу куртку на цю люту осінь. Бо ж свято наближається, відпустка закінчується, ще декілька днів – і до крові потрапить новий ковток шаленого повітря.

Нова осінь… все заново… по-новому. Все зміниться, а разом з усім і я. Спасибі тобі, літо!







Категорія: Студенти | Переглядів: 431 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz