Четвер, 18.01.2018, 20:02
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Листопад » 10 » Страх
22:28
Страх

Алла Ганненко
Своєрідною «музою» до написання цього матеріалу стала Оксана Кричун, з якою я мала змогу поспілкуватися на тренінгу «Вуличного університету». Точніше стимулом стали її слова: «Пройшовши певні етапи життя, я зрозуміла, що перепоною до прийняття важливих рішень є страх».

Страх… ми відчуваємо його завжди. Він вбиває людину, ховає живцем, ламає всі апріорні знання. Він їсть зсередини і не дає відчути смак перемоги. Він ламає принципи і нажитий роками досвід. Він дозволяє побачити все в напівтонах.

ВІН завжди з нами! Його важко позбутися. Від нього хочеться бігти….бігти якомога далі, не озираючись назад. Хочеться мчати, не знаючи куди, не уявляючи, в яку безодню можна впасти… І тільки коли оговтуєшся від цієї фобії, то відчуваєш свободу, хочеться летіти і всім тілом відчувати ту волю, таку бажану волю!

Ніхто не знає, звідки ото він береться, цей страх, і як з ним боротися. Страхи бувають різні: хтось боїться публічно виступати, хтось висоти, хтось спогадів тощо.

Та про що може йти мова, якщо люди бояться навіть кохати, бо минуле колись завдало їм болю. Не розумію таких людей, бо, на мою думку, кохати когось – це найніжніше і найприємніше почуття, яке людина може відчувати. Це адреналін…Навіть коли боляче і ти плачеш – тобі хочеться посміхатися від цієї хвилі емоцій, тобі хочеться робити добро іншим, ти посміхаєшся, ти відчуваєш себе щасливою. Не біймося кохати когось, відкривати свою душу… Адже хтось також кохатиме вас, так само нестримно, ніжно, Боже, як непереборно кохатиме!

Це дивовижно. Боїмось сказати «я тебе кохаю», боїмось попросити про допомогу, боїмось перепросити. Але є чого боятися? Чого думати, а раптом він не відповість мені взаємністю? Треба діяти! Страх є перепоною для багатьох важливих кроків у житті, але змарнований час і шанс є набагато страшнішими.

Особисто я настільки боягузка, що навіть боюся мріяти, бо якщо це не втілюється в життя, я замикаюсь в собі, стає боляче.

Але ж ми сильніші, ніж ВІН – страх. Я зрозуміла, що ліки від нього – це віра в себе. Повірте в себе – і страх зникне. Мрійте… і нехай ваша уява не має меж. Впевнено крокуйте по життю. Не дозволяйте жодній фобії заповнювати ваше життя. Нехай ваша душа не тоне в повсякденності і не темніє від дорожнього пилу. Творіть прекрасне в цьому житті, адже воно таке коротке. Бажаю вам, щоб страх для вас був, немов та цукерка, яка є – і за одну секунду нема. Вдихайте свіже повітря, відчувайте, як ніжні промені сонця торкають вашу шкіру. Прокинувшись, посміхайтесь із вірою в себе! А страх…це ніщо в порівнянні з вами.

Категорія: Студенти | Переглядів: 408 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz