Понеділок, 23.10.2017, 00:37
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Серпень » 26 » Перший альт
18:25
Перший альт

Алла Ганненко
Ніколи не забуду цей день гіркого щастя… Школа. Перший урок музики, а з нас уже згрібають по 25 гривень на якийсь незрозумілий інструмент – сопілку. Зошитки, нотки, в’язаночки… Але це ще півбіди. На другому уроці завітав до нас директор і зробив відбір дівчаток до хору. Ось тоді я зрозуміла, що воно таке – музика.

Музика – безлімітне повітря, котре проноситься по тілу і, немов свічка, запалюється десь під серцем. Її потужна сила зупиняє час. Вона може відправити нас у минуле і може прокинути ті почуття у грудях, від котрих на моєму тілі загоряється вся трава. Очі наливає сльозами лише в один акорд.

Діафрагма моя знає всі пісні Ave Maria, котрі лише існують в світі, напам’ять. Неодноразово мої коліна тремтіли за лаштунками і на сценах міжнародного рівня. В своїх думках запалювала багато мрій при оплесках за перемогу. А вуха в’янули лише від маленького фальшу.

З дитинства батько казав: «Музика – це те, що завжди тебе буде викрадати на човен пристрасті з цього часом незрозумілого життя». Scorpions, Red Hot Chili Peppers, Sex Pistols, The Beatles, Queen, The Rolling Stones, Deep Purple, Modern Talking і славнозвісний гурт «Ненсі» досі викликають в мене мурашки між пальчиками на ногах.

Лише декілька звуків нагадують шкільну дискотеку і того хлопця, котрий не запросив мене на білий танець. Перший незграбний поцілунок, після котрого почервоніли щоки, перші метелики в животику після обіймів, несподівані поїздки і Стаса Міхайлова :))

Кожен знає, що «Океан Ельзи» може «просто хотіти»… «обійняти»… «підняти до неба»…а потім безсердечно «стріляти». Вони чудові! Точно не з цього світу! Немов сам Боженько пише ці тексти, спостерігаючи за життям тинейджерів. Під їхні творіння одночасно хочеться співати, танцювати, плакати, обійматись, пробивати стіни, падати у прірву і посміхатись. Кожна пісня – ковток свіжого повітря.

Музика всередині нас, поза нами, навколо. Один скрип дверей, шелест листя або трави, шум вітру – немов симфонічний оркестр проноситься по тілу і засідає в судинах навіки вічні.

Доторкніться до музики, і вона подарує вам всю себе. Пронесеться щастям і нещастям від кінчиків пальців до самого серця. Оббинтує і накладе гіпс на свіжі рани вашої душі. Віддайте їй своє життя.

Ти, мабуть, єдина мене ніколи не розчаруєш, моя Музико!






Категорія: Студенти | Переглядів: 502 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz