Понеділок, 19.02.2018, 06:03
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Серпень » 27 » Нічні роздуми
21:03
Нічні роздуми

Каміла Товт
Ніч. На вулиці чути гучний сміх сусідів, яким чомусь не спиться. У кімнаті стоїть глибока тиша, і тільки місяць, як завжди, зовсім трохи освічує кімнату. Небо пропахло зірками, які, здається, будуть жити вічно. На тумбочці, праворуч біля ліжка, стоїть чашка недопитого вчора, вже давно холодного мого улюбленого фруктового чаю, а біля нього нещодавно дочитана книга Дена Брауна «Код да Вінчі». Мені сподобалася ця книга. В ній є щось магічне. Як перший сніг взимку. Давно не читала нічого подібного.

Обожнюю вулиці без людей. Місто ніби оживає, ніби видно його справжню красу і величність. Лише іноді помітно людину, що йде алеями міста, котра так само, як і ти, любить ніч. Вона не п'яна після чергової дискотеки в найближчому нічному клубі, вона не витрачає свою молодість на непотрібні йому знайомства і балачки, вона не робить те, після чого їй буде надзвичайно ніяково і соромно. Вона просто любить побродити вулицями улюбленогоміста, слухаючи улюблену музику.

Інколи хочеться просто заплющити очі і опинитися в іншому місці. Там, де постійно ніч. Там, де немає буденності. Там, де небосхил завжди прозоро-синій. Там, де твої проблеми по-справжньому твої. Там, де ти можеш робити все, що хочеш і не будеш шкодувати про це. Там, де немає любові та інших чуттєво-ванільних штукенцій.

Пора переставати брехати, хоча б собі. Пора нарешті повірити в те, що чудес не існує. Що падаючі зірки і свічки на святковому торті не здійснюють бажань, що кинутий спалений папірець в новорічний келих- це всього лише казки – не більше. До всього повинні йти ми самі. Ми робимо собі дорогу в майбутнє, а не зірка, що впала в ніч з 12 на 13 серпня. Ми повинні зробити все для того, щоб наша мрія здійснилася - перебороти страх, наплювати на гордість, не звертати увагу на думки і слова інших. І тоді все буде …

На вулиці ніч. Я люблю ніч. Вночі люди стають самі собою, не залежать від інших, бачать ідеальні світи, ідеальних людей, ідеальні сни. Вночі вони спокійні і беззахисні.

Все-таки я дуже люблю ніч.
Категорія: Студенти | Переглядів: 492 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz