Середа, 22.11.2017, 22:22
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Квітень » 19 » Монолог
14:32
Монолог

Мирослава Турок
Навіть не знаю, з чого можна розпочати розмову з собою. Тобто як звертатися до себе і які правильні слова підібрати, щоб не образити себе. Бо так часто мій монолог виходить невдалим, і я ненавиджу сама себе. Тому, можливо, перед тим, як говорити з собою, варто налаштуватися ? Може, одягнутися якось гарно чи причесатися? Привести до ладу нігті, прибрати кімнату? Що ще потрібно для такої важливої розмови? Адже такі речі ми звикли робити перед бесідою з кимось іншим.

Майже завжди більше часу йде на підготовку розмови, ніж на саму розмову. Але навіщо витрачати стільки часу на непотрібні речі? А може, все-таки потрібні? Хто ти в очах співрозмовника, якщо на тобі порваний одяг? Хіба приймуть тебе на роботу, якщо прийдеш на співбесіду у спортивному костюмі? Тоді виникають питання: «Що керує людьми? Яку частину свого мозку вони слухають при зустрічі з іншими?». Та з іншого боку… Не все так безнадійно. Адже при розмові з собою ми не приводимо до ладу свій зовнішній стан.

Я дуже часто розмовляю з собою. Психологічні тести показують, що це шизофренія. Друзі називають мене дивною. А родичі давно не звертають на це увагу. Та я не з тих людей, що дозволяють чиїйсь думці змінити мій внутрішній стан. Хіба я маю вважати себе хворою людиною, якщо мені добре від розмови з собою? Чому люди викидають сміття на вулиці – й це не дивно, а говорити з собою – дивно? І взагалі, де та книга під назвою «Дивні речі»? Хіба її нема? Люди ж звикли вірити лише тому, що бачать, читають, слухають. Тому, напевно, десь є така книга «Усі дивні речі життя». Можливо, колись вона потрапить мені до рук, і я залюбки її почитаю. А поки її нема, я поговорю з собою.

Напевно, цікаво було б почути цю розмову збоку. Яка інтонація мого голосу? Як часто я обурююся на себе? Але в тому, мабуть, і полягає мій монолог, що я його більше відчуваю, ніж чую. Навіть зараз, коли пишу, питаю себе: «Хто з тих, які прочитають твій текст, тебе зрозуміє?» І сама собі відповідаю: «А хіба це важливо?».

Але якщо вже пішла така тема, то варто записати хоч одну з «наших» розмов. От, наприклад, сьогодні:

— Ранок зовсім не рано в мене починається, вже майже 12 година, і то прокинулася від дзвінка подруги, яка поїхала додому і боїться за мій стан здоров’я, бо покинула мене саму. Хіба я так довго спала? І що ж мені снилося? Ніяк не згадаю… Оооо… Написав мені хтось листа на «електронку», але прийшов він пізно вчора або сьогодні зранку о 4 годині. Не зрозуміло нічого. Кави би випити. І на вулиці так гарно. Вийти пройтися, чи що?

— Прокинулася о 12 годині, теж мені знайшла чим вихвалятися. Хіба личить тобі спати так довго? І добре, що подзвонила, а то носить тебе вночі вулицями, ще пропадеш колись безвісти. І що за маячню ти собі думаєш, коли лягаєш спати? Сниться бозна-що. Сьогодні в аптеку сходити і таблетки нові купити. Забула, напевно, що лист має як отримувача, так і відправника: коли пишеш, тоді тобі й відповідають, і вибачитися не забудь.

Напевно, не дуже зрозуміло, але на те він і монолог. Ще дуже часто в голову приходять різні фрази, які хочу записувати, але не завжди виходить. Ніби мої фрази, які народжуються у процесі сприйняття і відчуття чогось нового. Сьогодні багато думаю. Читаю і думаю. Кажуть, що так не можна. Але все, що не заборонено, можна… Тому я б назвала сьогоднішній день «коробкою». Чому саме так? Сьогодні я, як в коробці, хоча не можу сказати, що це найгірший варіант мого дня. А ще сьогодні до мене приходила одна дуже важлива для людина, але, на жаль, «він» не завадив моєму монологу. Тільки трохи повітря в коробку запустив і пішов.

Ще я хочу написати власну книгу, але чи вийде в мене це, ще не «вирішили». Але точно сьогодні зрозуміла, що завжди потрібно шукати себе, а не споріднену душу. В собі ти завжди знайдеш споріднену душу, але не завжди в спорідненій душі ти знайдеш себе.




Категорія: Студенти | Переглядів: 482 | | Рейтинг: 5.0/2


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz