Неділя, 22.10.2017, 21:10
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Травень » 5 » Моя дружба
11:34
Моя дружба

Галина Михайлова
Знову завершений виклик від абонента. Так добре на душі, знаю, що завжди допоможе, і це заспокоює. Впевнена, що завжди буде поряд, і це надає впевненості. Та я усвідомлюю, що в розмові сказала не все, що планувала. Боялася, що буде важко, і будуть переживання, і зайві клопоти. Моє розуміння дружби, мені здається, занадто моє.

Кажуть, друг ділить твій біль навпіл, а твою радість помножує вдвічі. Ось саме це зупинило мене розповісти усе. Я розумію, що в мене вистачить сил через усе пройти самій, і, можливо, за годинку, коли всередині заспокоїться, я вже без такого емоційного коктейлю в голосі все розповім.

Моя дружба всього з однією людиною вже впродовж багатьох років багато чого мені допомогла зрозуміти. Це вже точно якийсь зв'язок на рівні підсвідомості, коли розумієш стан людини за нотками її голосу, коли боїшся їй говорити про свої негаразди, бо знаєш, що вона все в три рази ближче до серця сприйме й буде хвилюватися, тому що така вона в мене – чуттєва й дуже-дуже вразлива. Моя дружба з безліччю недоліків, але вона ідеальна.

Не хочу переходити на особистості. Якось не доречно, на мою думку, та й не важливо. За вже скоро 5 років жодної сварки. Зовсім, ні одного-однісінького разу. Навіть образ не було. Ми такі різні. З іншим просто не було б про що говорити, бо різні смаки щодо абсолютно всього. Напевно, справді працює принцип про протилежності.

На мою думку, перш ніж виливати душу другу, варто добре подумати і продумати, які слова дібрати, – йому буде так само боляче, як і тобі. Ти з полегшенням підеш спати, бо виговорилася, а він чи вона буде думати, як би допомогти. Я говорю про справжнього друга – того єдиного, а не про отих безліч «друзів», з якими ходиш на тістечко чи каву, коли в тебе все добре. Та коли щось йде не так, на автоматі набираєш той єдиний номер – твоя персональна служба допомоги, твій психолог, твій довідник, твій порадник, твій…друг. Мені пощастило. До цього всього набору в мене ще додається один пунктик – сестра. Про яку я завжди мріяла. Думки й справді матеріалізуються. Тільки ще треба вміти розгледіти оту матеріалізацію.

Ось так, можливо, радикально, та за внутрішніми відчуттями – лише так. Бо просто подруга, то якось замало. Ось така дружба має право називатися дружбою. Моя суб’єктивна думка.

Завжди цікаво було спостерігати, як так звані «кращі друзі» сварились через усілякі дрібнички типу «Ти не так мені відповіла» чи ще щось настільки ж мізерне. Саме з моєю дружбою я справжніша справжнього, й приховати нічого не вдається, коли навіть хочеться. Бо оті проникливі очі бачать тебе наскрізь. Я впевнена, що так буде сьогодні, завтра і ще безліч таких завтра. Ще безліч таких зустрічей, коли світ завершується лише на мені й на ній. Коли з’являється хтось третій, то нам вже бракує одне одного, і це в той час, коли ми можемо тиждень навіть не дзвонити. Не тому що все одно, а тому що не варто ні мені, ні їй копирсатися в сірій непримітній буденності без вартісних думок й подій.

Ось така вона – моя дружба. Твоя, можливо, така ж віддана, така ж щира й невибаглива. Яка вона, твоя дружба?

Категорія: Студенти | Переглядів: 782 | | Рейтинг: 5.0/2


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz