Понеділок, 23.10.2017, 00:45
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Серпень » 10 » Ми з тобою однієї крові
20:38
Ми з тобою однієї крові

Христина Феделеш
Чи часто ми задумуємося над тим, як проживаємо відміряний Богом клаптик життя? Думаю, що ні. Ми не переймаємося чужими бідами, нас не цікавлять проблеми інших, ми живемо у своєму світі, ізольовані від всього. Тож чи гідні називатися Людьми, адже лише співчуття, небайдужість, щедрість показують, хто ми насправді. А що краще говорить про це, як не ставлення до тварин.

У наш час буденною справою є жорстоке поводження з тваринами. Їх масово труять, відстрілюють чи просто знущаються. Згадайте, коли останній раз,побачивши бездомного цуцика, ви кинули йому шматочок хліба, частіше в нього кидають каменем. Як можна бути такими жорстокими, адже собака – це єдина істота,яка любить людину більше ніж себе, вона може навчити нас вірності, любові, щирості. Коли собака дивиться на тебе великими щасливими очима, помахує хвостиком, стрибає на тебе від радості, коли ти лише відчиняєш двері кімнати, хіба це не прояв невичерпної любові.

Коли найкращими друзями стають маленький хлопчик і цуценя, коли собака витягає тебе з палаючого будинку чи залишається з тобою, коли люди відвернулися… Хіба це не вірність?! Адже собаці байдуже, бідний ти чи багатий, здоровий чи хворий, якщо вона тебе полюбить, то це назавжди. Але ми це не цінуємо і залишаємося байдужими до долі тварин.

Ми з тобою одної крові
Та гіршим за байдужість є безвідповідальність. Люди беруть собі маленьких кошенят, граються з ними, поводяться як з іграшкою, але ж іграшки рано чи пізно набридають – і тваринку викидають як сміття. Ще Екзюпері в «Маленькому принці» вказує просту істину: ми відповідаємо за тих, кого приручили. Це не так важко, треба просто залишатися людьми, бо якщо ми так поводимося з тваринами, істотами слабшими за себе, то що вже казати про стосунки між людьми.

Ми звикли виправдовувати жорстокість до бездомних тварин тим, що вони небезпечні, нерідко нападають на людей, знищуючи їх , ми захищаємось. Але варто подумати: хто від кого захищається, бо людина іноді може виявитися куди страшнішим звіром.

Тож перед тим, як називати себе Людьми і кричати про свої добрі справи, нам не завадило б повчитися поваги та відданості у друзів наших менших. Адже немає більшого зла, ніж калічити тих, хто слабший за тебе.
Категорія: Студенти | Переглядів: 393 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz