Понеділок, 19.02.2018, 06:09
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Березень » 2 » Лови момент
16:48
Лови момент

Cвітлана Лапига
Це перший тиждень Великого Посту. Мова йтиме не про віросповідання, конфесії чи релігійні погляди. Думаю, ті, хто читатимуть, – просто християни.

Вживання пісної їжі – це другорядне. Хочеться говорити про доброту, милосердя, любов. Ми так часто чекаємо приводу зізнатися в коханні, вручити подарунок, прийти в гості, зателефонувати, запросити в кафе, приготувати коханому вечерю… Люди відучилися робити і жити за просто так!

Сьогодні розглядаю піст як привід до творення добрих справ. До часу, коли можна заглядати у власну душу, і це не видаватиметься дивним. Це період, коли так важливо не забувати про ближнього.
Бог дає нам життя. У нас є кожного тижня сім днів для щастя. І я впевнена, є моменти, коли ви дійсно щасливі. Біля вас люди, яких обожнюєте. Сім’я, друзі, університет, робота… за це варто дякувати… Кому - обирайте самі.

Ми не навчені радіти дрібницям. Не навчені задовольнятися тим, що в нас є. Не навчені жити для когось. Ми недовчені завжди бути людьми. Маємо привід і шанс змінитися на краще.

Не ходимо до церкви, то не ходимо. Не знаємо молитов, то не знаємо. Та чи знаємо бажання власної душі, її потребу? Чи дослухаємося до неї? Отож не будьмо глухі до себе, сліпі до ближнього і байдужі до Бога.

Великий Піст – це час тиші. Тиші, яка дається для розуміння. Розуміння чого? Знову – обирайте самі. Це може бути чужа душа або ж ваша. Розуміння глибоких істин, проблем, потреб, стосунків, непорозумінь в університеті. Що хочете. Але воно дається для подальших змін на краще.

Є час та привід, і ви в потрібному місті – змінюйтеся. Намагайтеся це робити і без спеціально відведеного на те часу. Бо життя – то штука коротка. І я б хотіла, аби ваше, а заодно і моє життя залишилося в людській пам’яті не як ім’я та дата, а як серце і душа.
Категорія: Студенти | Переглядів: 533 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 6
5  
Тань, не думаю, що ми можемо його гнівити. радше засмучувати...

4  
Бог-це велика сила і я в цьму переконувалась багато разів. Я думаю,що кожна людина у піст може надати Богу Боже, очистити свою душу від гріхів. Бог за нас терпів, потрібно постаратись не гнівити Всевишнього хоча б в цей Великий Піст. А це ти Оксано, добре підмітила "головне не їсти один одного"

2  
Світланко, дякую Вам.
Не за ім’я і дату, а за серце і душу.
За щире, проникливе Слово...

6  
дякую, що проймаєтеся такими речами...
це важливо і для мене також))

1  
"Не навчені задовольнятися тим, що в нас є." - шикарно сказано!

3  
Щодо їжі, то чула десь гарну фразу - "Головне під час посту не їсти один одного"..

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz