Субота, 16.12.2017, 07:31
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Вересень » 4 » Літо тікає, осінь поспішає
19:50
Літо тікає, осінь поспішає

Ольга Брайляк
Ну от і вересень за вікном, а сонце все ще припікає і нагадує про спекотні літні дні, що пролетіли швидко, проте залишили по собі безцінний багаж емоцій та спогадів. Цікаво спостерігати, як люди насолоджуються останніми годинами цієї чудової пори, купаючись в гарячих променях ще лагідного літнього сонечка, відпочивають і, найважливіше, роблять підсумки прожитих останніх трьох місяців. Різноманітні сайти, а особливо соціальні мережі переповнені ностальгічними думками про минуле літо та очікуваннями осені, яка зазвичай з’являється непроханою холодною гостею на спекотному веселому святі.

У душі відчувається приємний посмак чогось незабутнього, теплого, терпкого. Чогось такого, що не можна пояснити словами. Це ніби спробувати якийсь дивний екзотичний фрукт і від задоволення втратити здатність описувати свої відчуття. Адже що може бути краще, ніж блукати вдвох з подружкою незнайомими селами в пошуках дороги додому, карпатських гір, шуму річок, холодної джерельної води та привітних закарпатських людей.

Або ж як забути експромтну аферу, продуману спеціально для батьків, щоб поїхати на дві доби на техно-вечірку з друзями. Чи про мистецький арт-пікнік, на який зібралась неформальна молодь з різних міст та областей. Ммм… Цьогорічний «Креденц» перевершив себе, напоївши всіх небайдужих та бажаючих дивовижним коктейлем зображень, звуків та переживань, об’єднавши «п’яних» від мистецтва в одному наметовому містечку.

Після «Мукачево скликає друзів» по-іншому слухаються пісні «Океану Ельзи», а «Я люблю гнуй» взагалі стала однією з найулюбленіших – «рокаші» в буквальному сенсі «порвали» публіку :) Феєричним завершенням літа був «ПораБуло» - фестиваль, що знову ж таки втамував голод за прекрасним і якісним, відкрив очі на багато що непомітне раніше.
І хоча це літо пройшло без постійної роботи, тривалих поїздок чи відряджень за кордон, воно стало своєрідним залом очікування на вокзалі, куди має прибути поїзд у подальше життя. Головне на цій станції – вибрати правильний напрям, сісти у вагон з правильними людьми, не проґавити свою станцію, адже квиток насправді в один бік і дороги назад можна не знайти.

У голові плутається багато думок, планів на майбутнє. Попереду чекає ще не закрита сесія, невирішені проблеми і купа всього. Але я сприймаю це все з посмішкою, бо знаю, що поряд є люди, які підтримають і розрадять у важку хвилину, поряд з ними зупиняється час і всі проблеми стають насправді вже й не такими невирішеними. Приємно зустрічати так званих «собі подібних», круто відчувати музику до кінчиків пальців, бачити, що інші не бачать, радіти від душі якійсь дрібниці… Можливо, саме це слід назвати повноцінним життям, щасливою молодістю, а може навіть і щастям :)



Категорія: Студенти | Переглядів: 425 | | Рейтинг: 3.5/2


Усього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz