Четвер, 22.02.2018, 01:19
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Травень » 2 » Кінцевий термін
17:43
Кінцевий термін

Марія Пилип
Усім добре відомий такий термін, як дедлайн — кінцевий термін. Він є невід’ємною складовою у роботі журналіста та й будь-якого робітника. Щось таке далеке і примарне на початку, страшне і невідворотне вкінці.

Мабуть, не менш знайомі з дедлайном і студенти, у яких він настає кожні півроку, особливо перед закінченням навчання, коли стає відчутним масштаб словосполучення «кінцевий термін». Робота, яку ми б мали виконувати протягом семестру, вибудовується навколо нас стіною: потягнеш одну цеглину – і завалить тебе в першу чергу.

Спочатку зажди здається, що часу ще багато, встигнеш. Відкладаєш все на потім, а коли озираєшся і бачиш, що скоро кінець, то виникає паніка – і хапаєшся за все підряд. Але як відомо: «Поспіх потрібен лише під час ловіння бліх»… Тому й не дивно, що все виходить тяп-ляп, аби було, бо строки піджимають.

Щоразу кажеш собі, що цього разу буде інакше. Ти робитимеш все поступово, у міру надходження нових завдань. Поступово… «а завтра ще буде день», «у вихідні все встигну», «так хочеться сьогодні просто відпочити»… і ще купа всіляких причин – лише б нічого не робити. А цей страшний дедлайн не стоїть на місці, завжди наближається. І не встигнеш озирнутися, а день «Х» уже завтра, а праці – непочатий край. Ти не спиш цілу ніч, щось робиш, вже не знаєш, що, бо очі злипаються, але все одно намагаєшся виконати завдання. Картаєш себе страшно, вкотре обіцяєш робити наперед. А через деякий час все повторюється.

Дедлайн — таке страшне для кожного слово. А чому ми не можемо його зробити простими набором літер чи звуків? Не страшним, бо ВСЯ КУПА справ майже виконана, залишилося лише дещо доробити... Можливо, варто лише спробувати раз, а там, мабуть, і сподобається не розриватися на частини, бо прийшов кінцевий термін, а просто мило усміхнутися, спокійно все доробити й піти на прогулянку.

Категорія: Студенти | Переглядів: 386 | | Рейтинг: 0.0/0


Усього коментарів: 1
1  
Але я іноді в останній момент роблю набагато краще,ніж заздалегідь shok

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2018 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz