Неділя, 22.10.2017, 21:10
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2013 » Жовтень » 16 » Інфомиска-2013, або Куди поставити принтер?
06:52
Інфомиска-2013, або Куди поставити принтер?

Крістіна Гудак
«6:45! Дурний будильник! Ненавиджу ранки. Найбільше їх ненавиджу о 6:45… Пари. І чому я ще не на п’ятому курсі?! Хоча… Хух! Сьогодні п’ятниця, і пар нема! Слава тобі, Боженьку! Життя налагоджується…», - такий тоді вийшов у мене ранковий монолог. А далі, заспокоєна тим, що сьогодні таки немає ні лекцій, ні практичних, іду до ванної кімнати.

Сьогодні – «Інформаційна миска»! Моя перша. Минулими роками цей фест я ігнорувала, але тепер вирішила все-таки спробувати того журналістського бограчу. Тим більше, що вперше до нас приїхали гості – студентки-жрналістки з Луцька.

Виглядає апетитно
Підготовка до «Миски» тривала тижні зо два до самої події. Староста Галя батогом і пряником (на кого що діяло) змусила більшу частину групи здати по 35 гривень. На перервах точилися дискусії щодо того, чи має бограч бути з квасолею, чи достатньо галушок. Довго вирішували, чи варто варити глінтвейн, і що нам за це буде…

Збори – на 8:30. А, може, на 9, а, може, і 10. Цього не знає ніхто…

Біля університету чимало наших. Всі з величезними пакетами, пляшками простої води (бо казали, треба взяти), і якісь зовсім невеселі. Так буває: чекаєш щось, готуєшся, а коли ЦЕЙ день настає – бац! – а тобі вже нічого не треба.

Осінь у Карпатах дуже гарна і трохи сумна
Ближче до теми: прочекали ми десь годину, поки хтось не крикнув: «Є автобус!». Відчулося піднесення. Вперше за день, точніше, ранок.

Їдемо. Всі жваво обговорюють минулі «Бограчі», а я відчуваю себе першокурсницею, бо жодного разу не була на «Мисці».

Прибули хвилин за 15. Виходимо з маршрутки, навколо вогко і неприємно. Але гарно. Багрово-жовто-зелений ліс (в осені – гарний смак) – з одного боку, річка – з іншого. Посередині якийсь розумник (бо й справді розумник!) наставив дерев’яних альтанок, і вирішив здавати їх в оренду спраглим до природи містянам.

Для початку непогано
Вже всі курси взялися розбирати пакунки, тільки ми чомусь не можемо визначитися, де кинути сумки-якорі. Вибрали маленьку, дещо тісну альтанку, зате біля неї – ідеальне місце для нашої польової кухні.

Шеф-Малахова готує інгредієнти для бограчу, хтось взявся за салат з капусти і бутерброди. Ще одна купка людей зайнята сценарієм, адже сьогодні треба представити команду. Він, до речі, мав бути готовий хоча б за 3-4 дні до того, але не склалося. «Це для слабаків», - жартує хтось, і намагається вселити віру у краще. Так…ми легких шляхів не шукаємо.

Шлях наш значно утруднюється, коли Андріана і Юля зникають за грою в шашки щонайменше на годину. Зате вернулися з 2 місцем.

Трохи воно не по-дівочому, але ж такі реалії...
Володимир Юрійович час від часу виходить на центральний майданчик зі своєю свистулькою, аби зробити оголошення. Армреслінг, потім – стрибки у мішках, після того – представлення команд.

Випускники і 5-курсники всіх викладачів кафедри розчулюють, 4 курс співає щось під гітару, ми ставимо свій щойно підготований номер на смішних пророцтвах, а 2 і 1 курси «беруть публіку» казочкою про Колобка-плагіатора і КВН-ним репом.

Виступили. Йдемо доварювати бограч. Курс відправляє шпигуна до інших команд, щоб дізнатися, як справи у них. Та вертається і заспокоює: «Наш ліпший, не переживайте! У Яріка много м’яса, але на вкус шось не то. У Робіка доста файний, але наш мені ся май любит».

Працюємо над сценарієм
Нарешті Шеф-Малахова тягне казан до столу. Терпляче чекаємо, поки Галя (та, що староста) накидає всім бограчу. Гаряче... І гостреньке. 4 перчики і банка аджики дають про себе знати. Але смакота! Шеф-Малахова постаралася!

Ситі і задоволені йдемо розповідати бувальщину (це один з конкурсів). Над нею мало хто сміється, і плескають нам, здається, із ввічливості.

Журі пішло радитися. А ми просимо Галю «повторити», і смакуємо «ще по одній» бограчу. Після того – пишемо листи. Бо у нас не лише кухня польова, а ще й пошта!

Щось те журі довго радиться… Однокурсницям вже втретє або вп’яте телефонують мами, хлопці, мами хлопців… Святковий настрій десь подівся, збираємо все зі столу, пакуємо сміття у пакети.

Свистулька! Нарешті результати! Армреслінг, шашки, мішки, стрибки, друге, перше, третє місце, четвертий, другий, перший курс, випускники, лучани. Багато схожих слів, вловлюємо лише те, що пов’язано з 3 курсом.

Загальнокомандний результат. Ну, все! Ні 3, ні 2 місця ми не посіли. Перше не світить точно. «Ааааа! 3 курс! Ви чули?! 3 курс!!!» – емоцій не стримати - «Ми виграли! Принтер?! І нащо нам принтер?!»…

Їдемо додому. Всі приємно втомлені, повні вражень. Боґрач вдався. Лишається придумати, куди ж поставити принтер…:)

Категорія: Студенти | Переглядів: 482 | | Рейтинг: 4.3/3


Усього коментарів: 1
1  
Жваво:) Наче знову бачила всі події на власні очі :)
У шашках ми посіли не 2, а 1 місце :)
А за бувальщину Юрій Михайлович точно сміявся від душі. pardon Та й не тільки він =))
Крістіку, видиш: ти поїхала перший раз, і ми виграли. То все тому, що ти не заблудилася на Скалці з капсулою часу! mosking

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Жовтень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz