Субота, 18.11.2017, 03:04
  Ви увійшли як Гість | Група "Гiсть" | RSS
Вітальня БлоґиРеєстраціяВхід
[Розширений пошук]
Навігація
Хмарка теґів
Категорії розділу
Викладачі [4]
Студенти [170]
Наші випускники [12]
Наші гості [2]
Андрій Чижевський [0]
Наші колеги
Вітальня » 2012 » Квітень » 10 » Формула щастя
15:25
Формула щастя

Христина Феделеш
Щастя… Всі ми за ним біжимо, всі його шукаємо, але точно сказати, що це, не може ніхто, адже для кожного воно своє, особисте. Та це слово з п’яти букв стає сенсом життя для кожного…

Часто чую, як хтось скаржиться, що життя несправедливе, що нічого хорошого вже не залишилося в світі, що щастя нема… Я не розумію таких людей. Як можна казати, що щастя не існує? А новий день, весняне сонечко, усмішка мами, здорові діти… Хіба це не щастя? Авжеж… Усе залежить від того, що вважати щастям. Адже для когось – це ще один прожитий день, шматок хліба на обід,тепле місце для ночівлі. Та є і такі люди, щастя для яких вимірюється кількістю грошей, новою машиною та ще одним телефоном…

Я не розумію, чому люди вже настільки стали песимістичними, що перестали вірити в дива. Невже наші серця настільки зачерствілі, що ми не бачимо очевидного? Звичайно, скептики скажуть, що див не буває, та я не згідна. Дива біля нас, варто лише розплющити очі й побачити…

Хіба не диво, коли мати-одиначка, працюючи на двох робота, поспішає в школу на ранок до своєї дитини…Чи закохана пара стареньких, які гуляють, тримаючись за руки, як молодята… Або ж сліпий піаніст, який навчає дітей, чи інвалід, що всупереч лихій долі не зламався і продовжує займатися баскетболом… І таких прикладів багато, вони перед нами, варто лише повірити.

З віком ми менше посміхаємось, втрачаємо здатність мріяти, бачити дива. А згадайте, як діти весело сміються мамі, радіють цукерці – вони безтурботні та щасливі… А що ж заважає нам? Враження таке, що з віком у людей помирає душа, ми стаємо матеріалістами, перестаємо радіти дрібницям… А це найстрашніше, адже щастя проявляється в дрібничках…

Смішно, але люди - дивні створіння. З одного боку, ми все життя шукаємо щастя, воно набуває величезних масштабів, з кожним разом нам все більшого і більшого хочеться, а з іншого, задумаймось… як мало нам потрібно для щастя: сонячна погода зранку, улюблена пісня по радіо чи похвала викладача…

Тому всім песимістам я можу сказати одне: перестаньте скиглити і подивіться навкруги: життя – прекрасне, і ми можемо його зробити ще кращим. Головне, будуючи масштабні плани на майбутнє, не забувати радіти дрібницям і не втрачати свою дитячу безпосередність. Адже в цьому і є секрет щасливого життя.
Категорія: Студенти | Переглядів: 457 | | Рейтинг: 4.0/1


Усього коментарів: 1
1  
Майже щодня я чую лише негативні думки, у когось те зламалось, хтось туди не встиг... І усе погано і всім недобре. А коли людина зайде усміхнена і щаслива - аж око радує. Потрібно просто усім проблемам посміхатись, сприймати простіше і все буде добре ok

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Календар

«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів новин

Пошук у словниках

Відділення журналістики УжНУ © 2017 • Передрук матеріалів сайту можливий за умови гіперпокликання на них •  Хостинг від uCoz